Урожай

Створюємо «УРОЖАЙ» разом!

«За якість та безпечність молока ми спокійні», – переконаний керуючий молочно-товарною фермою, що в Моринцях, Тарас Заремба

25 липня 2017

Переступивши поріг ферми тваринницької філії «Нова» ТОВ «НВФ «Урожай», що в Моринцях Звенигородського району, дивуєшся чистоті й порядку, які тут панують. Чорнушки й Зорьки, ніби помахом смичка диригента, поволі повертають свої морди до гостей. Світла й простора будівля ферми додає відчуття спокою. Не порушує загальну атмосферу розкидач кормів, що проїхав поруч. Не дошкуляють корівкам ні спека, ні вологість — повітря на фермі кондиціонується... Далеко не кожне господарство може похвалитися таким злагодженим ансамблем працівників, як тут, на фермі. Першу скрипку, звичайно, грає керівник, але й не «фальшивить» жоден механізм у руках досвідчених трударів. Говорити про музику, з якої народжуються молочні ріки, змушує захоплення, навіть азарт, із яким 35-річний керуючий фермою Тарас Заремба розповідає про своїх однодумців-працівників, досягнення, плани й «підопічних», як жартома називає корівок улюбленої червоно-рябої української породи. Знайомі й ніби штамповані ще з радянських газет слова «надої», «корми», «доїння» в устах керівника набувають сучасного й привабливого значення. Здається, зрозуміє його навіть міський школяр, який корову бачив лише на картинці. Адже принцип роботи на цій фермі простий — створи для тварини чудові умови й отримаєш чудовий результат — якісне молоко.

 Тарас Заремба зізнається, що закоханий у свою роботу. На цій посаді вже шостий рік. Хист до тваринництва, каже, відчував ще змалку. Вже у 5 років точно знав, ким буде. Отримавши освіту зоотехніка, починав в «Урожаї» з посади слюсаря на механічному доїнні. За два роки зрозумів, що не слід зупинятися в розвитку — склав вступні іспити до Білоцерківського національного аграрного університету.

— Працював на фермі, маючи середню освіту зоотехніка. Згодом керівництво запропонувало очолити ферму, я залюбки погодився, бо це справа мого життя. І в будь-якій іншій галузі я себе не бачу, — ділиться думками наш співрозмовник. — День мій починається рано-вранці, а закінчується — коли як... Щоб у корівок все було точно по графіку, нам, персоналу, доводиться власні графіки коригувати. Насамперед спілкуюся з людьми. Саме від сумлінно та якісно виконаних ними дій залежить успішність роботи ферми. Під моїм керівництвом – 30 осіб. Я створював цей колектив і зараз ним пишаюся, бо «випадкових людей» у нас немає — ми всі однодумці. Незважаючи на те, що колектив молодий, фахівці у нас високопрофесійні, це доводять результати.

Важку роботу людських рук замінили механізми — на фермі практично все автоматизовано, багато сучасної спеціалізованої техніки, яку потрібно обслуговувати. Промисловий міксер, який змішує корм, соломоподрібнювач «Tomahawk», який готує солому для підстилки тваринам, сучасні трактори й механізми — ця техніка вимагає спеціальних знань та вмінь. А ще – дбайливого ставлення. Тому на вимогу часу персонал проходить навчання та стажування. Будь-кого до своїх корів Тарас Валерійович не підпустить, розповіли в колективі, а тому перед працевлаштуванням нового фахівця — обов’язковий випробувальний термін.

   — Щодня о п’ятій ранку розпочинається доїння. В цей час я вже на місці, адже потрібно обійти всі приміщення ферми, поспілкуватися з працівниками, дізнатися про самопочуття та здоров’я наших корів. Зараз у нас їх сімсот (разом з телятами), але плануємо найближчим часом збільшити поголів’я до тисячі, — продовжує розповідь керівник. — Для цього будуємо ще одне приміщення. Раніше це були занедбані, напівзруйновані будівлі старої колгоспної ферми, що тривалий час стояли пусткою. «Урожай» взявся їх відбудувати. Зараз маємо 4 просторі приміщення для корів та телят, обладнаних кондиціонерами, та  сучасний, оснащений за останнім словом науки й техніки доїльний зал на 28 місць. Зупинятися на цьому не збираємося: відновлюємо ще одне приміщення ферми.

— Здається, щоб догодити коровам, ви підете на будь-які їхні примхи. А як формуєте їхнє «меню»?

— Контроль технологічної карти я здійснюю безпосередньо, слідкую, який корм та вітамінно-мінеральні добавки завантажують у промисловий міксер. Все повинно відповідати нормативам, для кожної вікової групи — свій раціон. У нас зараз 6 раціонів. І в цьому ми повністю мінімізували ручну працю — корм роздається автоматично, так само здійснюється й прибирання. Доїння теж автоматичне, все задля високої якості продукції, відповідності найвищим стандартам. У сучасному доїльному залі, збудованому 2015 року, доїння займає 15-20 хвилин, він одночасно обслуговує 28 корів. Функція доярки зараз полягає в тому, щоб підключити та відключити апарат. Є в нас і корови-рекордистки, що дають на добу до 40 літрів молока. Але зазвичай одна корова дає 25-26 літрів молока на добу. Молоко в нас забирає Звенигородський сирзавод. За якість та безпечність молока ми спокійні, адже наші корівки неприв’язані, мають вільний доступ до води та їжі й постійно перебувають під пильним наглядом ветлікарів

Тарас Заремба — місцевий житель. Він вболіває за своє село, знає про його здобутки, не байдужі йому й проблеми. Незважаючи на звабливі пропозиції, залишився тут, бо завжди хотів жити в рідному селі. Власним успішним прикладом він доводить, що саме улюблена справа може принести людині гармонію, а громаді — успіх.

 

 

 


25.07.2017, 207 переглядів.