Урожай

Створюємо «УРОЖАЙ» разом!

«Міг судна будувати, а доля відправила мене трактори лагодити», – розповідає електрогазозварник Звенигородської філії Василь Мірошниченко

25 липня 2017

З одним з найстарших і найдосвідченіших працівників Звенигородської філії «Урожаю» Василем Мірошниченком зустрічаємося на тракторній бригаді в Рижанівці, що в Звенигородському  районі. Чоловік якраз закінчує роботу,  акуратно згортає дроти від зварювального апарата і вішає на стіну. Каже, що апарат хоч і старенький, але з роботою завжди впорається добре.

–       Цей зварювальний апарат вже давно втомився працювати, йому, як і мені, давно час на пенсію, – жартома відгукується про робочий прилад співробітник «Урожаю». –  Але він вправно служить, ніколи ще не підводив. Зварювальний апарат – як партнер мій в роботі, ми з ним і Крим, і Рим удвох пройшли. Що тільки не доводилося зварювати: і культиватори, і плуги, і машини. Завдання будь-якої важкості можна виконати, якщо хорошим апаратом працюєш і якісні електроди маєш. А ще – голову на плечах.

Останнє правило в роботі, за словами Василя Мірошниченка, він адресує практикантам і молодим послідовникам. Бо часто-густо електрогазозварнику, який працює з сільськогосподарською технікою, доводиться діставатися в такі віддалені куточки агрегатів, де тільки однією рукою пробратися можна і одним оком заглянути. Тут точність рухів потрібна, досвід і знання справи. Сам таку тонку роботу   нерідко виконував, особливо в полі за допомогою пересувного апарата комбайн лагодити доводилося чи трактора підварити.

–       Заміни на моє місце поки що немає, бо не дуже хочуть молоді хлопці за таку роботу братися, адже тут старатися треба, добре знати теорію. А по нинішніх практикантах бачу, що знань у них небагато. Я коли закінчував  Київське суднобудівельне училище, то з першого погляду міг визначити, що за метал в руках тримаю: залізо, чавун чи дюраль. Знав напам’ять технологію зварювання  багатьох  металів, тому труднощів у роботі не було. Міг судна будувати, а доля відправила мене трактори лагодити, – додає чоловік.

У свої 64 роки Василь Мірошниченко продовжує вдосконалювати свої здібності. Частенько  купує спеціальну літературу, де може почерпнути нові фахові  знання. А от вислів «чоботар без чобіт» до нього аж  ніякого відношення не має, бо чоловік вдало застосовує свої вміння   працювати з металом не лише на роботі, а й удома. Для цього має власного  сучасного зварювального апарата, на який довго складав кошти. Хвалиться, що першого такого апарата для власних потреб  свого часу змайстрував самотужки. Він відслужив добру службу, додавши майстрові досвіду і високого професіоналізму.

 

 


25.07.2017, 180 переглядів.